30 липня 2026 року на 82-му році життя після тяжкої хвороби відійшов у вічність Микола Іванович Бабенко – ЛЮДИНА, чиє ім'я назавжди вписане в історію херсонської освіти, Заслужений учитель України, Почесний громадянин Херсона, засновник першого в місті фізико-математичного ліцею, багаторічний директор Херсонського фізико-технічного ліцею, мудрий наставник, видатний педагог, талановитий керівник і справжній патріот України.
Пішла у засвіти Людина, яка присвятила своє життя дітям, освіті та майбутньому України. Людина, яка не просто формувала талановитий колектив педагогів, навчала фізики – вона виховувала особистостей, формувала покоління талановитої молоді, вчила мислити, бути чесними, відповідальними й любити свою Батьківщину.
Понад шість десятиліть Микола Іванович віддано служив українській освіті. Його професійний шлях – це приклад самовідданої праці, високої педагогічної майстерності та безмежної любові до своєї справи. Від учителя фізики до керівника одного з найвідоміших ліцеїв України – кожен етап його життя був сповнений відповідальності, творчого пошуку та невтомної праці.
У 1989 році Микола Іванович очолив фізико-математичну школу, яка вже наступного року стала Херсонським фізико-технічним ліцеєм. Саме під його керівництвом заклад перетворився на один із найкращих в Україні, ставши осередком інтелектуального розвитку, наукового пошуку та високих учнівських досягнень. Для тисяч випускників ліцей став дорогою у велике життя, а його директор – Учителем із великої літери.
Він був не лише керівником, а й науковцем, автором і співавтором понад двадцяти наукових праць, новатором, який завжди дивився в майбутнє та впроваджував сучасні підходи до управління освітою.
Його багаторічна праця була гідно відзначена державою. Микола Іванович – Заслужений учитель України, Відмінник освіти України, лауреат премії Верховної Ради України, Почесний громадянин міста Херсона.
Та найбільша його нагорода – це любов і вдячність учнів, повага колег та беззаперечний авторитет у педагогічній спільноті.
У найважчі дні тимчасової окупації Херсона Микола Іванович залишився вірним Україні та своєму покликанню. Він згуртував педагогічний колектив, зберіг український освітній простір у ліцеї, забезпечив безперервність навчального процесу, підтримував учнів і педагогів. Його принциповість, мужність і незламність стали прикладом справжнього служіння своїй державі.
Навіть у боротьбі з тяжкою хворобою він до останнього дня жив справами ліцею, хвилювався за своїх учнів, учителів, майбутнє закладу та української освіти.
Вічна пам'ять Миколі Івановичу Бабенку.
Можливості: Версія для друку Відправити другу